Андре Маркон

Один з найвидатніших художників нашого часу – неоімпресіоніст П'єр Боннар відомий своїми вишуканими, сповненими яскравих барв, роботами. Таким же насиченим було і його особисте життя. Таємнича муза, ім'я якої приховувалося понад 30 років, невпинно випробовувала майстра. Кохання, пристрасть, зради - їхні стосунки були схожі на полум'я, в якому один із них мав згоріти.

Сталася масштабна авіакатастрофа — розбився літак із 300 пасажирами на борту. Блискучий експерт з розшифровки бортових самописців має дізнатись справжні причини аварії. Чорна скринька з борту — єдиний ключ до правди… Однак несподівано влада просить припинити розслідування. Всупереч розпорядженням експерт вирішує розв’язати небезпечний квест, що ставить під загрозу не тільки його кар’єру…

Останні дні Першої світової війни. Капітан Прадель посилає на вірну загибель двох рядових – блискучого молодого художника, сина мільйонера Едуара і колишнього листоношу Альбера. Едуар рятує життя Альбера, але сам важко поранений. Його обличчя жахливо понівечене, і він не хоче повертатися у замок батька таким. Оголосивши себе загиблим і приховавши назавжди обличчя під маскою, Едуар починає малювати приголомшливі картини про війну. Альбер стає імпресаріо «людини без обличчя».

Викладачка філософії проходить через смерть матері, звільнення з роботи і з‘ясування стосунків із чоловіком, який їй зраджує.

Париж 20-х років. Щороку любителі музики збираються у маєтку Маргарити Дюмон. Ніхто майже нічого не знає про цю жінку за винятком того, що вона багата, і що в її житті є тільки одна пристрасть: музика. Маргарита співає. Вона співає щиро, але дуже фальшиво. Але цього їй ніхто ніколи не казав. Чоловік, родичі та друзі підтримують Маргариту, й вона далі живе в ілюзії. Все ускладнюється, коли Маргарита, остаточно повіривши у свій талант співачки, вирішує виступити на головній сцені Парижа.

Матьє мріє стати письменником. Однак, незважаючи на всі зусилля, видавці незмінно відповідають йому відмовою, повертаючи рукопис. Все змінюється, коли одного разу він знаходить пошарпаний військовий щоденник померлого учасника Алжирської війни, і рішення приходить саме собою.

Екранізація п'єси Гійома Гальєні. Гійом - не самий звичайний хлопчик, і чим далі, тим виразніше це розуміють оточуючі, а слідом за ними - і він сам. Якщо його брати раз у раз сваряться з батьком і доводять йому свою точку зору, попутно долаючи численні кризи дорослішання і стаючи «справжніми чоловіками», то Гійома все це мало цікавить. Не звертає він і своєю увагою на різні «круті чоловічі штуки», про володіння якими мріють його однолітки, а вважає за краще весь вільний час проводити з мамою - найулюбленішою в світі людиною, яку Гійом просто обожнює. Час йде, а мужності в нього не додається, і сім'я Гійома, яка спостерігає за тим, як він, копіюючи поведінку матері, стає все більше на неї схожий, починає будувати різноманітні припущення. Може бути, Гійом віддає перевагу чоловікам? А може, у нього криза ідентичності, і він вважає себе дівчинкою? Схоже, Гійом і сам вже ні в чому не впевнений, а значить, йому належить захоплюючий і повний конфузів процес самопізнання.