Маніш Даял

Вони не знайомі, але втомилися проводити відпустку на самоті. Тоді ці двоє вирішують підтримувати платонічні стосунки цілий рік.

1947 рік. Британське колоніальне панування в Індії добігає кінця. Правнук королеви Вікторії лорд Маунтбеттен отримує пост останнього віце-короля і переїжджає зі своєю дружиною і дочкою на шість місяців в будинок віце-короля в Делі. Йому належить слідкувати за переходом країни до незалежності. Маунбеттен займає найкращі поверхи особняка, що належать британським правителям, тоді як 500 індуїстських, мусульманських і сикхських слуг туляться в нижній частині будинку.

Родина індійських емігрантів, яких доля закинула в маленьке містечко в Провансі, вирішує відкрити кав’ярню зі східною кухнею... прямо навпроти відомого на весь округ ресторану "Плакуча верба", бастіону французьких кулінарних традицій, господиня якого, Мадам Малорі, більше за все на світі пишається тим, що її заклад удостоєно зірки в каталозі "Мішлен". Спочатку Мадам Малорі не приховує своєї огиди галасливими сусідами і їхніми екзотичними звичками, але поступово війна за клієнтів між двома ресторанами змінюється хитким перемир’ям, особливо, коли з'ясовується, що юний кухар-емігрант Гассан має досконалий смак, і рецепти французької кухні підкорюються йому так само легко, як таємниці індійських прянощів.