Рікке Луїза Андерссон

Важко знайти братів несхожих один на одного, ніж Еліас і Габріель. Перший — невдаха-ловелас, а другий — успішний вчений. Одного разу їх батько помирає, разом з тим розкриваючи страшну таємницю. Насправді він їм не батько, і у них різні матері. Брати відправляються в подорож, щоб дізнатися правду.

Луїза палко та пристрасно кохає Лео і дуже радіє, коли дізнається, що вагітна. Але для Лео незапланована вагітність стає останньою краплею. Дитина означає остаточне прощання з його останньою і слабкою надією вирватися з похмурого оточення та досягти чогось у житті. Наступні дні його почуття неповноцінності, ненависті до себе переростають у бомбу уповільненої дії, наповненої злості та нестримуваної агресії. "Я не маю нічого. Нічого! Гівняна робота, гівняна квартира. І довбана сім'я на підході", - каже він своїм друзям. Зрештою, не в змозі стримати свою відчайдушну агресію - жорстоко б'є свою вагітну дівчину, змушуючи брата Луїзи діяти (байкер-психопат, який у своїй безмежній відданості сестрі починає жахливу помсту).

У центрі історії - двоє студентів-юристів, Мартін і Єнс. Один з них досить розсудливий, інший - майже божевільний. Посеред лекції вони укладають парі, хто з них першим піддасть іншого випробуванню, якого той боїться. Те, що починається як гра, поступово стає дедалі серйознішим. Але Мартін, зокрема, потрапляє у ще більшу халепу. На літніх канікулах він влаштовується нічним сторожем до Інституту судової медицини, де знайомиться з детективом-інспектором Вермером, який розслідує серію жахливих убивств. Раптом у підвалі інституту починають відбуватися загадкові речі - хтось намагається звести Мартіна з розуму. Він потрапляє в павутиння вдало організованих непрямих доказів, які вказують на нього самого як на вбивцю.