Пак Мьон Шін

Людство за всю історію свого існування пережило безліч різних епідемій. Дивно, але в XXI столітті, коли наука досягла грандіозних успіхів у галузі медицини, Південну Корею охопила епідемія невідомого вірусу, який перетворює заражених людей на кровожерних тварюк, які змітають усе на своєму шляху. Вірус поширюється з нечуваною швидкістю, тож уряд країни змушений оголосити воєнний стан. Жителі Сеула, які змогли уникнути зараження, сідають на потяг, який прямує в Пусан, де спалаху епідемії вдалося уникнути. Вони вважають, що це їхній шанс на порятунок. Однак вони помилялися: вірус зміг проникнути не тільки в поїзд, а й у місто їх слідування. Чим же закінчиться ця смертельно небезпечна поїздка?

Бабуся у складний для родини час знаходить у собі сили й натхнення навчатися мистецтва поезії.

Хон Джон Ду виходить з в'язниці, де відбував покарання за автоаварію і ненавмисне вбивство. Він один з тих людей, яких ми інстинктивно уникаємо — дивний, ставить недоречні запитання, порушує особистий простір і не знає правил соціальної взаємодії. Йти йому немає куди, адже його родина переїхала не повідомивши йому нову адресу. Намагаючись загладити свою провину він зустрічає Хан Гон Джу, дорослу доньку загиблого, яка через церебральний параліч майже не покидає межі своєї занедбаної квартири. Своїй родині дівчина теж не надто потрібна. Після невдалої спроби згвалтування між двома людьми зав'язуються стосунки.