Барбара Ронкі

Наприкінці 1940-х років в Італії мати ухвалює важке рішення й відправляє сина на північ, де він дізнається про нове життя, у якому немає місця бідності.

1858 рік. По всій Європі віє вітер свободи, однак у Болоньї досі діє королівська влада Папи. У єврейському кварталі міста стається нечувана подія: в будинок одного подружжя вдираються папські солдати. Виявляється, що їхнього семирічного сина ще немовлям таємно хрестила служниця, і, згідно з папським законом, дитину потрібно забрати задля католицького виховання. Хлопчик опиняється в епіцентрі боротьби, що набуває політичного виміру. З одного боку цього зіткнення опиняються розлючені батьки та міжнародна єврейська спільнота, а з іншого – Папська держава, що за будь-яку ціну хоче довести власну могутність.

У цій драмі про стрибки в часі трудоголік, який завжди поспішав, тепер хоче сповільнити життя, адже кожні кілька годин він потрапляє на рік далі в майбутнє.

Місто-примара Таранто об'їжджає стороною навіть поліція. Місцеві жителі живуть бідно та борються за виживання, а бандитські угруповання борються за територію та владу. Двоє тринадцятирічних підлітків знають один одного з дитинства і мріють приєднатися до однієї з банд. Ця подія змінить їхнє життя і зробить заклятими ворогами.

Історія двох хлопчиків, Валеріо і Крістіана, і одного літа, під час якого вони зробили два важливих відкриття: одне жахливе — про жорстокість дорослих, інше прекрасне — про силу дружби.